Кіберзлочинність (частина II) – або УВАГА! Шахрайства в Польщі через інтернет з банківськими рахунками та картами
У другій частині циклу статей про кіберзлочинність хотів би коротко описати кримінальну відповідальність так званих «слупців» (пособник), тобто осіб, які допомагають злочинним угрупованням здійснювати шахрайство в Інтернеті (часами навіть самі про це не знаючи чи не розуміючи значення того, що відбувається).
Ці особи є «останньою ланкою» цілої кримінальної злочинної схеми, як правило, найбільш «видимою». Їх відносно легко зідентифікувати та теж затримати правоохоронними органами, а отже, це їх, в першу чергу, притягують до кримінальної відповідальності.
Дії таких осіб можуть набувати різних форм.
Найпростішою формою «допомоги» у вчиненні такого злочину є надати свій банківський рахунок, щоб прийняти платіж, а потім зняти з нього готівкою й передати за вказівкою «керівника» іншим особам (особі). До кандидата на особу, яка має надати «допомогу» звертається більш-менш знана їй людина і просить її прийняти переказ коштів на свій банківський рахунок. Це прохання пояснюється по-різному. Найчастіше: «тому що я не маю власного банківського рахунку». Це прохання супроводжується пропозицією «помічнику» надати за таку послугу певну суму грошей і, звичайно, запевненням, що «з цим не буде ніяких проблем». Істотним тут є той факт, що така форма вчинення злочину часто зустрічається у випадку з іноземцями (молодими, мало досвідченими іноземними громадянами, в основному з України, Білорусі чи Російської Федерації). Річ у тім, що значна частина з них ментально не має жодних проблем з тим щоб передати свої банківські дані іншій (навіть мало знайомій чи незнайомій особі), вони не бачать жодних проблем у тому, щоб передати свій рахунок комусь, хто ще й за це їм заплатить. Це, в їхньому розумінні, цілком прийнятна форма допомоги і здебільшого вони не замислюються над тим, чи не криється за цією діяльністю злочин.
Іншим видом цієї «схеми» є зняття грошей у банкоматі за раніше отриманим кодом BLIK (зазвичай код є у відповідний спосіб «замаскований», що унеможливлює ідентифікацію відправника, наприклад, у додатку Telegram), а потім внесення цієї суми (зазвичай зменшеної на розмір попередньо узгодженої «винагороду за послугу» «помічника») також у банкоматі за іншим BLIK-кодом, надісланим замовником.
Ще один, найбільш наївний, але тим не менш дуже поширений варіант «допомоги» – це відкриття «помічником» банківського рахунку на своє ім’я і передача карток та засобів авторизації третій особі, яка сама здійснює всі операції з «переміщення» грошей між різними банківськими рахунками. Усе це вона робить під даними «помічника», сама при цьому залишаючись абсолютно анонімною та неможливою до викриття й притягнення до відповідальності.
Всі вищеописані види використання даних мають один спільний знаменник: вони виставляють «на постріл», тобто на ідентифікацію, в першу чергу, саме особу «помічника». Така ідентифікація, як правило, означає кримінальну відповідальність для особи «помічника», найчастіше за статтею 286 Кримінального кодексу – шахрайство. Відповідальність за цією статтею дуже сувора. Досить сказати, що у випадку покарання у вигляді позбавлення волі санкція вищевказаної статті передбачає мінімальне покарання 6 місяців, а максимальне до 8 років. При цьому, у випадку майна яке становить значну вартість, тобто розмір викрадених коштів становить суму понад 200 000 злотих, мінімальна кара збільшується до одного року, а максимальна до 10 років позбавлення волі. Загроза суворого покарання доповнюється не менш суворим зобов’язанням відшкодувати шкоду потерпілому (чи потерпілим особам), тобто – повернути отримані незаконним шляхом кошти, які – зазвичай – «помічник» вже давно передав іншій незнаній йому особі, а єдине що він отримав це «свою частину за виконану роботу» (ця частина зазвичай від 500 до 1000 зл за одну «трансакцію»).
На жаль, але «помічники» часто виявляються єдиними, кого карають у таких справах. Справжні організатори злочинної схеми здебільшого залишаються невиявленими, оскільки їхнім головним заміром є приховати власну діяльність та власну особу за спинами таких «помічників».
Отже, слід бути вкрай обережними, якщо хтось (навіть знайомий) просить надати «допомогу» й при цьому просить надати ваші дані банківського рахунку для недокінця зрозумілої для вас операції.
Z poważaniem adw. Maciej Kacprzak
Więcej o mnie na stronie prowadzonej Kancelarii: www.kacprzak.pl