Кримінальне право
Юридична фірма в особі адвоката Мачея Качпшака, а щодо українських та російськомовних клієнтів – адвоката Ірини Мизиної комплексно ведуть кримінальні справи в різних процесуальних конфігураціях. Комплексно, тобто починаючи з самої ранньої стадії кримінального процесу – досудового розслідування, яке проводиться поліцією й прокуратурою, стадію судового розгляду (в судах першої та другої інстанції) та закінчуючи виконавчим провадженням. У різних процесуальних конфігураціях, тобто як захисники підозрюваних / обвинувачених / засуджених, так й як адвокати осіб, щодо яких було скоєно злочин. Безперечним є факт, що при веденні кримінальних справ необхідним є найвищий ступінь довіри між клієнтом та адвокатом. І ми ніколи не зраджуємо цю довіру. У нашому розумінні ведення кримінальної справи – це, перш за все, ремесло, до якого іноді потрібно додати трохи “мистецтва”.
Кримінальне право
Юридична фірма в особі адвоката Мачея Качпшака, а щодо українських та російськомовних клієнтів – адвоката Ірини Мизиної комплексно ведуть кримінальні справи в різних процесуальних конфігураціях. Комплексно, тобто починаючи з самої ранньої стадії кримінального процесу – досудового розслідування, яке проводиться поліцією й прокуратурою, стадію судового розгляду (в судах першої та другої інстанції) та закінчуючи виконавчим провадженням. У різних процесуальних конфігураціях, тобто як захисники підозрюваних / обвинувачених / засуджених, так й як адвокати осіб, щодо яких було скоєно злочин. Безперечним є факт, що при веденні кримінальних справ необхідним є найвищий ступінь довіри між клієнтом та адвокатом. І ми ніколи не зраджуємо цю довіру. У нашому розумінні ведення кримінальної справи – це, перш за все, ремесло, до якого іноді потрібно додати трохи “мистецтва”.
Які справи ми ведемо?
Покарання в цій групі злочинів дуже суворі. Це пов’язано з тим, що здоров’я та життя людини прийнято вважати найважливішими благами. В основному ці злочини складають категорію умисних злочинів. Саме в силу їх серйозності та дуже важких правових наслідків, в цих справах необхідно проводити особливо ретельну реконструкцію фактів, а також скрупульозний аналіз доказів. Це те, з чим доводиться мати справу адвокату, незалежно від того, чи виступає він в якості захисника або ж представника потерпілої сторони.
Через поширеність або навіть через масовий характер такого явища, як керування транспортним засобом, це дуже поширена група правопорушень (близько 10% від загального числа правопорушень). Важливим наслідком вчинення злочину на дорозі є можливість або, в деяких випадках, обов’язок суду призначити (незалежно від покарання) додаткову міру покарання у вигляді заборони на керування транспортним засобом. Широкий спектр фактів, з якими доводиться стикатися нашим адвокатам при веденні таких справ, дозволяє нам виробити оптимальну правову стратегію для кожного клієнта.
Це особливо “чутлива” група злочинів, часто викликає сильний суспільний осуд, наприклад, у випадку з педофілією. Крім подій в реальному світі, ми можемо спостерігати феномен перенесення значної частини цієї групи злочинів в інтернет. Тут виникають граничні ситуації, коли технологія “сприяє”, іноді без відома та наміру особи, яка використовує її, виконанню передбачених законом ознак злочину. Саме тому провадження у такій справі вимагає виключно скрупульозного й точного відображення фактів та встановлення відповідних обставин, часто за допомогою спеціальних висновків IT-експертів. У нашій адвокатській практиці ми вже не раз стикалися з подібними граничними ситуаціями, що робить нас здатними впоратися з поставленим клієнтом завданням.
Це група злочинів з певною “традицією”. Проте в часи все більш поширених стресів, життєвих розчарувань, інтенсивної професійної діяльності та пов’язаних з цим наслідками в сімейному житті, вони стають все більш помітними (ці злочини становлять приблизно 7-8% від усіх скоєних злочинів). У випадку зі злочином несплати аліментів, посилення в останні роки змісту статті 209 Кримінального кодексу (вимогу “сталості” ухилення від сплати аліментів було скасовано) призвело до того, що цей злочин набув великої значущості та більшою мірою почав застосовуватися системою правосуддя.
Ці злочини, як й інші які розглядаються тут групи злочинів, масово вчиняються в Інтернет-просторі. Парадоксально, але якщо в інших групах злочинів IT технології можуть бути певним ускладненням (потребують спеціальних знань), то в такому випадку ці ж технології є великим спрощенням у доведенні провини, оскільки основні докази провини подаються практично «на блюдці», тобто зафіксовані через технічні пристрої. Особливо це стосується злочинів, таких як переслідування та погрози позбавлення життя чи здоров’я, коли особа яка залякує або переслідує, зазвичай така особа діє під сильним емоційним впливом, створює докази проти себе.
Ці правопорушення стають все більш поширеними, в основному через полегшення їх вчинення через широке використання інтернет-ресурсів. Кримінальне право вже виробило прецеденти в цій відносно новій сфері людської діяльності, що дозволяє об’єктивно та справедливо оцінювати подібні ситуації. Наші адвокати неодноразово стикалися зі справами такого роду, що дозволяє нам виробити відповідну стратегію захисту в кримінальній справі.
Це відносно рідкісні, навіть виняткові злочини. Однак, наша юридична фірма має професійний досвід й в цій категорії справ.
Хабарництво та підкуп нині є сферою діяльності спеціалізованих служб, таких як CBA або CBŚ. Незважаючи на зростаючий професіоналізм цих служб, й тут є місце для ефективного захисту клієнта шляхом ретельного аналізу доказів, контролю за дотриманням всіх процедур, ретельного допиту свідків й т.д.
Оскільки соціальне та економічне життя все більше ґрунтується на складних та всюдисущих ІТ-системах, зростають й відповідні загрози. Прикладами цього є хакерство. Як і у випадку з іншими інтернет-злочинами, належне встановлення фактів неможливе без спеціальних знань у галузі інформаційних технологій та експертних висновків.
Це найбільша та найпоширеніша група злочинів. На цю категорію припадає майже 50% всіх скоєних злочинів. Однак останнім часом злочин шахрайство явно перемістилося в Інтернет та до віртуального світу. Це призводить до появи нового спектру фактів, що вимагають використання нових технологічних та ІТ-інструментів. Однак фундаментальні правила залишаються незмінними, й кримінальне право вже виробило певні способи оцінки таких діянь. Нашим адвокатам не раз доводилося мати діло з подібними справами.
Тут відповідальність заснована на положеннях Кримінального кодексу, що стосуються шахрайства (ст. 286 Кримінального кодексу), фінансового шахрайства (ст. 297 Кримінального кодексу), відмивання грошей (ст. 299 Кримінального кодексу), а також часто посвідчення неправди (ст. 273 Кримінального кодексу) або фальсифікації документів (ст. 270 Кримінального кодексу). Таке діяння зазвичай пов’язане із завищенням рахунків, що виставляються комерційними організаціями в рамках проєктів, що фінансуються ЄС. Оплата таких завищених рахунків призводить до того, що вартість проєкту виявляється невиправдано вище, ніж повинна бути, а отже, державні гроші (якими вважаються дотації ЄС) витрачаються недоцільно. Як правило, кримінальні справи такого роду містять дуже велику доказову базу, матеріали складають кілька десятків томів, допитується безліч свідків. Це, безсумнівно, також являє собою дуже велике поле для діяльності адвоката в кримінальній справі й пошуку якогось “вікна можливостей” для захисту клієнта. Досвід, накопичений адвокатом Мачеєм Кацпшаком у справах такого роду, дозволяє йому збудувати найкращу стратегію захисту.
Даний вид забороненого діяння пов’язаний з діяльністю у сфері освіти, що полягає у функціонуванні шкіл, дитячих садків або інших освітніх установ. Згідно з польським законодавством, а саме Законом Про освіту від 14 грудня 2016 року, такими установами можуть керувати фізичні та юридичні особи. Ці організації, відповідно до Закону від 27 жовтня 2017 року Про фінансування освітніх установ, отримують дотації на своє утримання від місцевих органів влади, а також з державного бюджету. Умови отримання цих дотацій та цілі, на які вони можуть бути витрачені, суворо визначені у вищезгаданому законі. Витрачання дотацій підлягає періодичним перевіркам з боку відповідних органів. Якщо контрольний орган приходить до висновку, що дотації були використані з метою, що не відповідає законодавству, або їх виплата була проведена неправомірно, він видає рішення про повернення навчальною установою отриманих дотацій. Сума такого повернення, часто становить значну квоту, що обчислюється десятками або навіть сотнями тисяч злотих.
Однак обов’язок повернути суму дотацій може бути не єдиною юридичною проблемою людини, яка постраждала від подібної ситуації. Часто контрольні органи приймають рішення повідомити прокуратуру про вчинення злочину, передбаченого статтею 284 Кримінального кодексу, тобто розкрадання ввіреного майна. Крім того, у зв’язку зі значним розміром сум дотацій які підлягають поверненню, кримінальна відповідальність може бути додатково обтяжена тим, що сума повернення є майном яке має значну цінність, що передбачено ст. 294 § 1 Кримінального кодексу (сума понад 200 000 злотих).
Робота з інтересами господарчого суб’єкта пов’язана з ще одним видом відповідальності, що полягає у зловживанні керівником своїми повноваженнями або невиконанні ним своїх обов’язків. У своєму основному вигляді, стаття 296 § 1 Кримінального кодексу передбачає відповідальність керівника за умови заподіяння ним значної майнової шкоди, тобто відповідно до формулювання статті 115 § 5 Кримінального кодексу на суму понад 200 000 злотих. Якщо збиток, нанесений керівником, досягає розміру великого збитку, тобто перевищує суму у 2 000 000 злотих, то настає відповідальність з обтяжуючою обставиною, передбачена статтею 296-3 Кримінального кодексу. Також підвищена відповідальність передбачена в разі, коли винний діє з метою отримання фінансової вигоди (стаття 296 § 2 Кримінального кодексу). З іншого боку, коли винний, зловживаючи своїми повноваженнями або не виконуючи свої обов’язки, створює (тільки) безпосередню загрозу заподіяння істотної майнової шкоди суб’єкту господарювання, але шкоди не завдано, він несе відповідальність відповідно до більш м’якого положення – §1a вищезазначеної статті. Також якщо правопорушник діє ненавмисно, його відповідальність пом’якшується до § 4 зазначеної вище статті.
Як видно з вищесказаного, спектр можливих ситуацій щодо надходжень пов’язаних зі сферою господарської діяльності дуже широкий. Отже, існує широкий спектр можливих дій в рамках захисту в кримінальній справі, що дозволить зробити її максимально ефективною і результативною.
Злочин хабарництва полягає в заподіянні особою, яка займає керівну посаду в даній організації (наприклад, керівником компанії), шкоди організації в обмін на матеріальну або особисту вигоду, або обіцянку такої вигоди. Дії особи, яка вчиняє даний злочин, проявляються у зловживанні наданими їй повноваженнями або невиконанні покладених на неї обов’язків. Важливо, що особа, яка дала або обіцяла дати хабар, також підлягає покаранню за хабарництво, якщо тільки вона добровільно не повідомить правоохоронним органам про надання іншій особі матеріальної вигоди або обіцянки її надання і не розкриє всі обставини справи. Таке положення законодавства направлено на розкриття “змови” між тим, хто дає хабар, і тим, хто його приймає, заснованого на заздалегідь продуманій взаємній вигоді залучених до злочину осіб.
З професійного досвіду адвоката Мачея Кацпшака видно, що цей вид злочину найчастіше встановлюється в результаті повідомлення, зробленого особою, яка була іншою стороною корупційної схеми. Особливістю розгляду, проведеного на тлі злочину хабарництва, є побудова доказів в основному на свідченнях осіб (останнім часом часто доповнених секретними аудіозаписами), безпосередньо залучених в корупційну схему, найчастіше тих, хто вирішив порушити мовчання. Одна тільки ця процедурна ситуація означає, що може виникнути цілий ряд сумнівів та граничних ситуацій.
Поняття кредитного шахрайства (обману) охоплює безліч видів дій. Це випливає з формулювання положення, що передбачає покарання за даний злочин, в якому перераховується ряд обставин, при яких воно може бути скоєно. Відповідно до статті 297 § 1 Кримінального кодексу – той, хто з метою отримання для себе або для іншої особи від банку або організаційної одиниці, що веде аналогічну діяльність відповідно до Закону, або від органу, або установи, що управляє державними коштами, кредиту, грошової позики, поруки, гарантії, акредитива, гранту, субсидії, підтвердження банком зобов’язання, що випливає з поручительства або гарантії, або аналогічної грошової вигоди для конкретної економічної мети, який представив підроблений або фальшивий документ, або недостовірну письмову заяву, що мають істотне значення для отримання фінансової підтримки, платіжного інструменту, карається позбавленням волі на строк від трьох місяців до п’яти років. Важливим фактором у цьому злочині є шахрайське отримання коштів.
У практиці нашої юридичної фірми ми часто стикаємося з кредитним шахрайством. Велика частина з них стосується невеликих кредитів готівкою, при отриманні яких позичальник представляє фальшиву довідку про доходи. Що важливо і про що часто забувають клієнти, що для вчинення злочину не має значення, чи може (або хоче) позичальник згодом повернути гроші, взяті в борг. Важливий сам факт того, що підозрюваний ввів в оману. Однак, зробивши цей злочин, є шанс, що суд поставиться до винуватця більш м’яко, якщо він своєчасно відмовиться від наміру взяти гроші або вчинить дії щодо виправлення ситуації. Адвокат Мачей Кацпшак, захищаючи клієнтів у подібних справах, діє у всіх можливих напрямках, а саме: будує захист на підставі § 3 вищезазначені статті кримінального кодексу, який передбачає, що не підлягає покаранню той, хто до порушення кримінальної справи добровільно запобіг наслідкам вчинення злочину, відмовився від дотацій або задовольнив вимоги потерпілої сторони.
Термін “відмивання грошей” означає не що інше, як приховування незаконних джерел доходів і надання їм легального характеру, включаючи їх введення в легальний оборот. Джерелами таких незаконних доходів можуть бути, наприклад, неоподатковуваним податком економічна діяльність, рухоме і нерухоме майно, пов’язане зі злочинною діяльністю, наприклад, з торгівлею наркотиками, незаконними азартними іграми, предмети, отримані в результаті крадіжки, податкового шахрайства або порушення митного законодавства. У розпорядженні правоохоронних органів є різні інструменти для розшуку осіб, які вчинили вищезгадані злочини передбачені у відповідних законах, таких як закон Про боротьбу з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму, банківському законодавстві та директивах ЄС.
Для “легалізації” коштів з незаконних джерел створюються механізми, при яких кошти переводяться в місце де їх легалізують, після чого відбувається відділення незаконних доходів від джерела, видалення слідів, посилення анонімності осіб, причетних до злочину. Особливістю цієї процедури є велика кількість транзакцій, а також використовувані прийоми, такі як електронні перекази в іноземні банки, перекази на рахунки підставної особи. В кінцевому підсумку процес закінчується неможливістю визначити, чи надходять кошти від законної або незаконної діяльності.
Слід, однак, пам’ятати, що за відмивання грошей може відповідати не тільки особа, яка просто провела підготовку до нього, але й співробітник банку або іншої фінансової установи, зобов’язаний стежити за операціями, тобто коло суб’єктів, що підпадають під це звинувачення, може бути значним. Покарання за відмивання грошей є суворим, оскільки становить до 8 років позбавлення волі (у разі спільних і узгоджених дій з іншою особою навіть до 10 років).
У цій категорії справ, досвідчений адвокат, який здійснює захист, може застосувати широкий спектр можливостей для встановлення обставин, що мають значення для відповіді на питання про кримінальну відповідальність. Багатьом фактам також можна надати відповідну вагу за допомогою вмілої інтерпретації.
Таке діяння полягає в перешкоджанні задоволенню вимог кредитора шляхом вилучення, приховування, продажу, дарування, знищення, обтяження чи пошкодження компонентів свого майна, або вчинення зазначених дій з метою перешкодити виконанню рішення суду чи іншого державного органу.
Склад цього злочину полягає в тому, що особа, будучи боржником кількох кредиторів, перешкоджає або обмежує задоволення їх вимог шляхом створення нового економічного суб’єкта та передачі йому активів, або, будучи боржником кількох кредиторів призводить до власного банкрутства або неплатоспроможності, або ж будучи боржником кількох кредиторів призводить до власного банкрутства витрачаючи частину своїх активів, беручи на себе зобов’язання або укладаючи угоди, які явно суперечать принципам ведення бізнесу. Характерною особливістю даного правопорушення є загальна для всіх ситуацій умова, згідно з якою особа, обвинувачена за цією статтею, повинна мати заборгованість перед кількома кредиторами (одного або двох недостатньо). Спостереження, зроблені в ході практики адвоката Мачея Кацпшака, вказують й тут на існування ряду граничних ситуацій, які полягають в тому що сторони кримінального процесу по-різному розуміють поняття «без підставна розтрата» при доведенні до банкрутства. Тут передбачувана “необережність” може частково перетинатися з допустимим господарським ризиком в контексті підприємницької діяльності.
Даний злочин вчиняється особою, яка в разі неминучої неплатоспроможності або банкрутства, будучи не в змозі задовольнити всіх кредиторів, виплачує або забезпечує вимоги тільки деяких з них, діючи таким чином на шкоду іншим, або ж дає, або обіцяє дати матеріальну вигоду за вчинення певних дій на шкоду іншим кредиторам. Характерно, що в разі хабарництва у виконавчому провадженні особа (державний виконавець), яка приймає вигоду на шкоду іншим кредиторам або вимагає такої вигоди, також підлягає покаранню.
У зв’язку з тим, що функціонування юридичних осіб (товариств з обмеженою відповідальністю, акціонерних товариств і командитних товариств) є поширеним в бізнесі, питання про правопорушення з боку директора або правління вимагає більш детального обговорення. Посада члена правління (директора) в компанії не тільки престижна, але й пов’язана з великою відповідальністю. Кримінальна відповідальність члена правління може настати у разі вчинення злочину у зв’язку із займаною посадою, а також у разі вчинення злочину під час перебування у складі правління, а також при використанні свого службового становища та вчинення злочину, не пов’язаного з діяльністю товариства.
Більшість підстав для кримінальної відповідальності членів правління випливають з положень, приблизно описаних вище, тобто зловживання владою або порушення обов’язків, хабарництво керівників, порушення порядку черговості задоволення кредитора, доведення до банкрутства, віддача переваги тільки деяким кредиторам.
Крім вищевказаних підстав для відповідальності, передбачених Кримінальним кодексом, існують також потенційні загрози кримінального покарання, що випливають з положень Кодексу комерційних компаній та закону про банкрутство та реорганізації. Відповідно до статті 585 Кримінального кодексу – кримінальній відповідальності підлягає член органів правління юридичної особи (тобто не тільки правління, а й наглядова рада або ревізійна комісія), що діє на шкоду Компанії. Тут слід зазначити, що поняття “дії на шкоду компанії” – це термін неконкретний, який може охоплювати ряд граничних або сумнівних ситуацій. І саме це одне з полів діяльності для захисника. Кримінальна відповідальність членів правління настає також у разі несвоєчасного подання заяви про визнання компанії банкрутом (ст. 586 КК, ст. 317 Закону про банкрутство та реорганізацію). Крім того, несвоєчасне подання фінансової звітності може призвести до кримінальної відповідальності відповідно до статті 79 Закону про бухгалтерський облік. Останнім часом ці статті все частіше застосовуються компетентними органами.
Крім кримінальної відповідальності, уваги вимагає і цивільна відповідальність членів правління за фінансовими зобов’язаннями компанії, що виникли в період виконання функцій члена правління компанії. Таку відповідальність регулює ст.299 Кодексу комерційних компаній. Ці два види відповідальності часто виникають та існують паралельно.
Кримінальна відповідальність тут випливає з положень Закону “Про протидію наркоманії”. Ці правопорушення відносно численні (близько 60 000 випадків на рік), більшість з яких є пов’язана зі зберігання горезвісної “трави”. Більш серйозна кримінальна відповідальність пов’язана з виробництвом, обігом і контрабандою наркотиків. Особи, які торгують так званими “легальними наркотиками” (синтетичними речовинами), також несуть відповідальність відповідно до цього Закону.
Оскільки в останні роки спостерігається велике зростання числа нелегальних сигаретних фабрик, це злочинне діяння, все частіше переслідується системою правосуддя. Спокуса та “привабливість” вчинення даного правопорушення обумовлені постійним зростанням акцизного збору й, відповідно, ставленням до несплати цього збору як до прибутку. Вчинення цього злочину пов’язане із звинуваченням в участі (іноді керівництві) у злочинній групі (стаття 258 Кримінального кодексу). Слід зазначити, що кримінальна відповідальність зачіпає кожного учасника такого діяння, включаючи “рядового” співробітника нелегального заводу. Незалежно від основного покарання (наприклад, штрафу), проблема для клієнта може полягати в обов’язку повернути значні суми грошей – в якості повернення отриманої вигоди, а у випадку з організаторами – додатково в обов’язки сплатити належні податки.